Ще вчора банки відстежували кожен крок тих клієнтів, які працювали з третіми особами і здійснювали розрахунки в Сумах від 100 тисяч гривень при знятті готівкових коштів, і 150 тисяч гривень при внесенні готівки на рахунок.
Звичайно, заробітна плата фізособи і його дивіденди не потрапляли під особливо ретельне спостереження банку, так як клієнт завжди міг представити йому підтверджуючі документи.
Сьогодні ж вже діє постанова Національного банку України під 42 номером, в якому чітко прописані зміни, що стосуються фінансового моніторингу. Тепер під ретельний контроль потрапляють ті транзакції, які пов’язані з готівковими коштами, використовуваними для оплати великих покупок. І в цьому випадку схитрувати розумному українцю не вийде, перераховуючи не 150 тисяч, а 149 999, адже закономірність таких перерахувань відразу помітять при фінмоніторингу.
Передувало цим змінам в Україні зниження граничної суми при розрахунку готівкою зі 150 тисяч гривень до п’ятдесяти. І, нарешті, банки встановили норму контролю. З цього моменту доходам українців не сховатися від всевидючого ока фінансового агента з моніторингу. Фінансовий стан обслуговується банком фізособи має бути ретельно вивчено, аж до перевірки договору про оренду житла, не рахуючи контролю всіляких довідок з місця роботи або ж легального отримання відсотків по депозиту.
Факт невідповідності наведеної інформації в декларації може стати приводом для зарахування фізособи до списку «негативних» клієнтів. Тепер всі великі перерахування готівкових коштів повинні бути чітко аргументовані, як і придбання шикарного автомобіля при доході, як у звичайного пенсіонера.
У розряд “негативних” клієнтів можна догодити і в разі виниклої підозри у банку, щодо оригінальності наданого документа з печаткою, і фінмоніторингу не уникне клієнт, який не має рахунку в банку, і перераховує від 15 тисяч гривень і більше.
Всьому цьому є пояснення: влада намагається обкласти податками фінансову, а так само майновий прибуток громадянина, які не внесені в декларацію. А ще в планах у нашої держави визначити всіх реальних одержувачів грошей юросіб-нерезидентів, особливо це стосується офшорних компаній.
Сьогодні банкам заборонено проводити операції з переказом коштів українських юросіб за кредитами нерезидентів у тому випадку, якщо кінцевий одержувач грошей у них не підтверджений. Цією інформацією НБУ буде користуватися для того, щоб валютний контроль змінити податковим (тобто, сплатили податки – можете перераховувати кошти в інші країни), що дозволить зняти обмеження адміністративного характеру, введені кілька років тому, і дати свободу руху капіталу по всіх каналах, чого і чекають з нетерпінням системні інвестори.
У цьому випадку не вдасться оптимізувати оподаткування розважливим українцям, які є власниками іноземних компаній – кінцевих одержувачів грошей. За кордоном такий контроль називається кіком і він дозволяє країнам не утримувати збиткових комбінатів, як це практикують в Україні.
Входячи до числа найбільших експортерів капіталу, Україна досі виділяє з бюджету так звану допомогу збитковим гірничо-збагачувальним комбінатам, тоді, коли їхні фізособи-посередники за кордоном декларують щороку дохід у мільйонах доларів.
Ще одна реорганізація торкнулася податку введеного на перелив капіталу, тобто рух грошових коштів з української території для розміщення їх в іншій країні. Тепер мінімізувати оподаткування, виводячи капітал у готівку, платники єдиного податку не зможуть без розголосу. Податок на відтік капіталу чекає кожного такого клієнта, який раніше спокійно користувався системою конгломерату ФОПів.
Відстежувати таких ось недбайливих клієнтів нашій владі з першого січня 2017 року допомагає план BEPS, до якого приєдналася Україна. Завдяки цьому плану, який полягає у взаємній допомозі, щодо податкових справ, наша влада може проводити онлайн перевірки експортних цін, за якими працюють українські експортери із закордонними партнерами.
Оновлення трансфертного законодавства дасть Україні можливість отримати приріст річних надходжень валютного доходу більш ніж на 20%.
Що стосується введеного в країні єдиного стандарту CRS, то він допоможе Україні з легкістю визначати кінцевих одержувачів грошей, обмінюючись інформацією з іншими країнами. Аключітельним штрихом стане використання GAAR (GeneralAnti-AvoidanceRules) – запропонованих правил, які розроблені спеціально для боротьби держави з системними неплатниками.
Єдине тепер, що відрізняє нашу країну від будь-якої іншої, де не уникають оплати податків, це брак порядку в держполітиці. Як не крути, а боротьба з відмиванням коштів і обналом їх має бути присутня в будь-якому поважаючому себе суспільстві, але не в тоді, коли ВВП країни опускається до 15%.